Навчальні диктанти (збірка)

Диктант 1

(«К, к»)

М, Е, м, Н, Т, у, А, Р, к, У, в, К, т, є, н.

Кров, корова, мова, ластівка, ворона, кавун, Павло, півник, Віктор.

   Іван, Ніна та Поліна — туристи. Тепер вони у Криму. Там тепле і красиве море, пісок!

Диктант 2

(«Ш, ш»)

   У лісі мурашники. Там — великі мурашки. Вони корисні. Тиміш і Мишко — лісники. У них — пес Шарик.

Диктант З

Е, к, Н, Ш, І, в, А, м, У, о, В, с, Т, п, Р, т, К, н.

Штани, решта, пошта, вушко, волошки, ромашки, Мишко.

   Сашко і Тиміш ішли у школу. Коло школи — пошта. Вони пропустили машини і пішли.

Диктант 4

   У Миколи — кішка Наташка. Вона сіла коло нори. Там малі мишки.

Диктант 5

   Марина і Олена пішли на поле. Там ромашки, волошки, маки. Принесли вони квіти у кімнату. Красиво тут тепер!

Диктант 6

(«Й, й»)

Лійка, сойка, йдемо, іній, Андрій, Матвій, надійно, Надійка.

•   3 вулика вилетів рій.

•   На дерева і домівки осів іній.

•  Соловей співав пісні в саду.

   У Марійки іменини. Марійку тепло привітали друзі: Олексій, Надійка, Віталій. Вони подарували красиву лінійку, різну крейду. Віталій приніс квіти. Радісно діти водили танок, співали.

Диктант 7

    Прийшов перший мороз. На вікні дивний візерунок. Йосип, Андрій та Олексій вийшли надвір. Тут Йосип зойкнув. Замерзли у дітей носики.

Диктант 8

(«Йо, йо»)

   Наш сусід — Йосип Майоренко — лікар. Йому сорок років. Він розумний і веселий. Мій товариш Андрійко зараз сумний. Лікар замазав йому коліно йодом.

Диктант 9

(«Я, я»)

   Влітку Надія та Зоя дізналися про нові міста і ріки. Ой, яке все кольорове та майористе! Тітка Марія познайомила дітей із стареньким маяком. Він яскраво світить пароплавам.

Диктант 10

(«Дз, дз»)

   Ми дзвонимо, ми дзвонимо — дзень та дзень, славим день! Дзвонить дзвоник лісовий знайому пісеньку день у день. Дзінь-дзелень! Дзінь-дзелень!

Диктант 11

(«Йо, ьо»)

Сьомий, район, деньок, льодяник, знайомий, свято, дятел, неділя, лінія, радість, каструля, сяйво, Катруся, медаль, вересень, півень, мудрість, Василько, Івась, листя.

   Йосип йшов лісом. Він клав кольорові листки у кошик. Потім сів Йосип на пеньок. Раптом коло пенька заворуши-лась кулька з листків. Тепленький вітер наспівував йому знайому дзвінку пісеньку.

Диктант 12

(«Я, я»)

Якось Олеся Іванівна дітям показала новий дім. Біля дому — підйомний кран.

—  Який він сильний! І все так правильно переносить, — здивувалася Варя.

—  Як виросту, то стану керувати краном, — сказав Володя.

Диктант 13

(«Яя, ЇЇ, ь»)

    Зима морозяна надворі. Тому замерзли зайчики маленькі. Малятам створена їдальня в лісі. Валерія та Івась приносять моркву. Листя капусти несуть Вікторія та Йосип. Сидять сіренькі зайчики, спокійно їдять. Радість для звіряток. Їм не треба лякатись дітей.

Диктант 14

(«І, ї»)

Їсти до їдальні прилетять пернаті. Їм малята щедро насип-лють зерняток. Поїдять пташата. Звеселять всіх друзів. І полине пісня радісна у лузі.

Диктант 15

   Я — маленька українка. Мова моя — українська. Київ — древнє місто України. Учні нашої школи їздили у Київ. Вони відвідали великі музеї.

Диктант 16

(«Ю, ю»)

   З Юрою сестра Юля. Вона — маленька вередуля. Ляльки вдома розкидала. Йому веселі пісеньки по дорозі співала. Юля повільно їсть юшку.

   Якось Юля з Юрою мамі тюльпани купували та кумедний малюнок малювали. Із весняним святом привітають дітки матусю. Подарують милій омріяні квіти

Диктант 17

   Малюю маму й тата. Я вмію малювати. Я вишню нама-люю, красолю у саду, лілею і тюльпани, і маки, й резеду. Малюнок я поставлю на виставку мою.

                                                  Диктант 18

   Якось весною прокинувся ведмідь Юстим. Отож була б радість йому, якби мав мед на поживу. Але ніде йому взяти медку. Юстим знайшов молоденьке листя. Стоїть, їсть ведмедик.

   Ось над ним летить сорока. Від її крику вся земля проки-нулась.

Диктант 19

   Сіяв-віяв дід Мусій. Вуса й вії — у вівсі. Сіяв-віяв, висівав, славну пісеньку співав:

—  Сію, вію, висіваю. Я вівсяні вуса маю.

Диктант 20

(«Є, є»)

   У Євдокима та Єви є два великі єнотики. Сидять вони у великому кошику з кришкою. Один — крутиться, інший — стоїть та озирає все. Їм діти приносять поїсти.

   Єва водить рукою по спинах єнотиків, пестить. А Євдоким дресирує. Йому вдається! Сміється Єва з єнотиків. Вони такі кумедні!

Диктант 21

    Прийшло свято. Все майорить різнокольоровими куль-ками. У маленької Євдокії — іменини. Привітає її зранку сестра Єлизавета. Вона подарує ляльку Льолю. Всі знайомі та друзі Євдокії прийдуть після школи. Матуся накриє стіл. Скільки на ньому смачненьких страв! І всі такі запашні, пишні та приємні. Різні напої, тортики, льодяники ніби самі просяться до ротиків. Всім дітям на радість. Поїдять малята, заведуть веселий танок. Розійдуться тільки тоді, коли стемніє.

Диктант 22

   Ось перша зіронька встає, людей до сну закликає. Синя крапелька роси різним кольором переливає. Сяє вона, поки останній промінь не зникне. Тиша літня наступає. Сумують всі квіти. Лише соловейко співає колискову пісеньку дітям. Швидко темніє. Кошенятко поїло і лапки миє. Знають всі на світі — як поспиш, то посвітліє, і все стане радіти знову.

Диктант 23

(«Апостроф»)

    На подвір'я вийшла сім'я. Мама Мар'яна тримає за руку сина Дем'яна, а тато Валер'ян з любов'ю пестить маленьку доньку В'ячеславу. Веселі звуки дзвенять, як тільки двоє малят вийдуть надвір. В'ячеслава має солом'яний бриль. А у Дем'яна є дерев'яний коник. Діти люблять морквяний сік. Він додає їм здоров'я. Як гарно співають солов'ї! Вся сім'я сидить і радіє.

Диктант 24

(«Ж, ж»)

    Ось вже осінь. Рум'яніють яблука в саду. Жовтіє листя, в'яне. Але жоржини й айстри майорять на подвір'ї. Журавлі відлітають у теплі краї. Вони співають останню журливу пісню та скидають на згадку пір'я.

   Жанна і Мар'яна люблять їздити на дерев'янім возі у маленькій солом'яній копиці з дідусем Дем'яном. Так вони восени перевозять сіно.

Диктант 25

(«Дж, дз»)

    Стемніло. Вся сім'я біля телевізора. Бабуся Мар'яна Миколаївна в'яже онукам м'якенькі кольорові шкарпетки. Маленький Дем'янко повзає коло песика Джека. Дзенькає йому дзвіночками і кидає кульку. Сестра Юля розв'язує кросворд. А дідусь Валер'ян ласує джемом.

   На подвір'ї нявчить Мурко. Він сидить на дерев'янім перелазі й виводить свою пісню.

   Змовкає все, тільки солов'ї співають до ранку.

Диктант 26

   Ось і літо. Скрізь так прекрасно! Діти люблять бувати в лісі. Там рум'яніють дикі яблука. Весело дзюрчить, б'є джерело під вербою. Дзвоники, мов у дзеркало, дивляться у воду на свою чудову вроду. А над ними, немов золоті кульки, кружляють бджоли, джмелі.

   Яке корисне свіже повітря для здоров'я малят! В'ється стежка в'юнка і веде малят до ожини. Радісно співають солов'ї, дзвенять кропив'янки.

Диктант 27 («Ц, ц»)

   На подвір'ї веселились маленький цапок та цуце­ня Реп'яшок. Пес дзявкає з бур'янів, а цапок шукає. Який гармидер створюють друзяки, коли ловлять пір'я або павутиння!

    У п'ятницю вся сім'я сиділа на дерев'яній лаві біля вогнища. А цуценя цілило по цвіркунах лапою. Сміявся Дем'янко та з любов'ю дивився на цей цирк. Так Реп'яшок упіймав аж п'ять цвіркунів. А цапок давно вже спав на солом'яній підстилці. Песик за­снув у м'яті під ніжні пісні солов'їв тільки тоді, коли стомився.

Диктант 28 («Г, г»)

   Згадує дядько Дем'ян свої забави у дитинстві на батьковому подвір'ї. Трав'янистий присмак прига­дується.    Дзвенять йому солов'ї, кропив'янки, ворко­тять голуб'ята, ластів'ята, ніби промовляють до ньо­го. А сестриця Ольга виганяє з городу гусенят. Вони дзьобають огірки. Лише цапок цілий день кружляє по лужку, бо прив'язаний ланцюжком. Як гарно все за­пам'яталось!

Диктант 29 («Ч, ч»)

   Сьогодні з нашим Мурчиком трапилась чудасія. На подвір'ї є дерев'яна колода. На ній всілась вся сім'я: дід Валер'ян, Дем'янко та бабця Мар'яна. Сидять, грі­ються на сонечку.

   А в цей час кошеня залізло у погріб. Бачить — у глечику сметанка. Засунув голову у нього Мурчик, а витягти не може. Ой, біда! Нявчить бідний, б'ється, дзвенить все йому у голові. Чують люди шум. Прибі­гли і витягли Мурчика.

Диктант З0

   Вечеря, солов'ї, п'ятеро, Євгенія, заєць.

   Здоров'я, Мар'яна, працюю, прислів'я, сім'я.

   Київ, ім'я, хлоп'ята, багатьох, йоржі, пір'їнка, со­нячний, сьорбає, Тетяна, Дар'я, зав'язала, лякає, дзюрчать, пом'якшує, пам'ять.

Диктант 31

   У нашій сім'ї живе серйозний звір. Його звуть Хомка. Це хом'як. Любить Хомка все поїдати, а погризене він ховає. З подвір'я ми часто приносимо йому м'я­кеньку травицю, насипаємо насіння. Їсть Хомка також і пластівці. Який кумедний хитрун цей звірок, коли за ним спостерігати! Ми завжди пам’ятаємо про нього та граємось із ним.

Диктант 32

  У хом'яка Хомича велика сім'я. У нього п'ять до­чок і хлоп'ятко Хомка. М'якенькі клубочки люблять польові прогулянки. Майорить мак та льон поміж пшеницею. Часто Хомич із сім'єю прибігає сюди по зернятка. По дорозі вітаються із гороб'ятками та го­луб'ятками. Вони теж тут дзьобають зерно. Нірка-хатина у Хомича встелена солом'яним килимком. Є тут і листочки, і реп'яхи та різні бур'яни. Дружно живуть хом'ячки.

Диктант 33

   Сьогодні, дзижчить, м'ятна, в'ється, Черкаси, Бровари, дзюрчить, майор, їхнє, Євген, всього, сузір'я, ма­люють, в'яже, п'ятниця, знайомий, льодяник, Дем'янко, колишнє, бджола, учнівський, мальовнича, Украї­на, Київ, ляльковий, хлоп'я, хом'ячок.

Диктант 34

   Ось і настала весна. Радіють люди, звірі. Все про­буджується від зимового сну. Пробивається молодень­ка м'якенька травичка. Повертаються журавлики. Со­лов'їна пісня розливається всюди. Заєць змінює білу шубку на сіреньку. А ведмеді вилазять із барлогу. В'єть­ся смужкою ріка. Вона вже без криги. А у Дем'янка й Мар'янки — канікули!

Диктант 35 («Ґ, г»)

    Сьогодні на ґанку справжній концерт. Його влашту­вали ґава Олеся та гусак Пір'їна. Сцена — то дерев'яна колода біля аґрусу. Глядачі — вся живність подвір'я. Їм ґава грала на баяні, а гусак — на гітарі. Разом вони ґел­ґотали та махали крильми.

   Як весело! Навіть черв'яч­ки повилазили з м'якого ґрунту, а жуки — із бур'янів. Солов'ї ж кидали квітки м'яти артистам.

   А ґедзь причепився, як реп'ях, до хвоста Рекса. І так вони танцюють бадьоро, аж зарум'янились. Бра­во цьому музичному сузір'ю!

Диктант 36 («Щ, щ»)

Потрудився журавель —

Захотілося борщу.

Цілий день збирав щавель

Після теплого дощу.

Потім вогнище розклав

Під калиновим кущем.

Борщ смачний приготував —

Пригощає всіх борщем.

Диктант 37

—  Щиглику, щиглику,

Що мені робити,

Щоби річку перейти,

Щоби не втопитись?

Щиглик весело співає:

—  Ще не знаю! Ще не знаю!

Диктант 38

   Зранку сьогодні періщить весняний дощ. Його ве­селі крапельки б'ють по листочках кущів у хащах та лісах.   Щомиті дощ вщухає. І ось — сонечко. Яке щас­тя! Воно щедро зігріває землю. В'ються над кущами хрущі. Скрізь чується щебетання гороб'ят і ластів'ят. А солов'ї виводять весільні пісні. Ящірки та черв'яки гріються під сонячним промінням. Лісові дзвіночки ще довго не зів'януть і майорітимуть. Вони нап'ють­ся дощової води і будуть усіх на подвір'ї пробуджува­ти від сну.

Диктант 39

   Маленьке щеня Жучок зустрілось на подвір'ї в бур'яні із тіткою-щіткою. Спочатку Жучок нюхав її, щупав. Потім м'якою лапою зім'яв колючки на щітці. А вона як завере-щить і сховалась у щавель. Жучок і сам перелякався, зіщу-лився. Думав — це їжачок.

   Пробігала ящірка. Щічки в неї рум'яні. Вона щиро розсміялась та познайомила щеня із тіткою-щіткою. З того часу дерев'яна щітка з любов'ю роз­чісує Жучка.

Диктант 40

   Прийшла неділя. Малий Івась та Катруся пішли із дядьком Яковом в театр.

    Ой, скільки там музики! Дзвенить два дзвоники. Артисти показували ляльками вовка, кізку, ведмедя. Дітям так радісно, що в них зарум’янились щічки. Ве­селий видався деньок.

Диктант 41 («Ф, ф»)

   Любить наш Федько бути помічником мами. Є у нього кольоровий фартушок. Федір одягає його, коли працює на кухні. А солом'яний бриль завжди на голові, якщо хлоп'я хазяйнує у подвір'ї чи на городі.

   Часто Федько старанно вириває бур'ян, годує до­машню живність. Інколи їздить він з матір'ю на ферму. У вільний час Федя грає на степку перед хатою у футбол. А ввечері любить малювати фарбами або грати на фортепіано. Ось який синочок!

Диктант 42 («Подвоєння»)

   Дзьоб, шпаківня, Батьківщина, коров'яче, життя, солов'ї, країна, щучий, бажання, тиждень, п'ятниця, щедрість, безвір'я, лютують, Україна, всього, Франція, здоров'я, наповнюють, дзюркочуть, безсоння, рум'яніє, таємниця, мальованка, лушпиння, Десна, Інна, Київ, площа, в’язання, майонез, дзьобає, Африка.

Диктант 43

   Вийшли Інна та Ілля на подвір'я. Яка там краса! Проміння сонця заливає все. Скрізь чутно щебетання пташок. Щеня Льошко у бур'янах грається реп'яхами, підлазить під коріння гіллястого старого дуба. Легке павутиння потрапляє йому в носа.

   Затишшя, а небо синє-синє. Ілля та Інна лускають смажене насіння. І життя здається їм казковим та при­ємним. Гілля дерев своїм листям шле дітям вітання. А сонечко малює їм на носиках та щічках ластовиння й рум'янець на обличчі.

Диктант 44

Прихід літа

   Ось і літо. Все вдягнулось у кольорове вбрання. Пахне липа дивним цвітом. Радіють звірята, духмя­ніє м'ята.    Мовчання лісу нарешті порушили птахи. Хто щебече, хто дзьобом довбає дерево, хто тьохкає і заливається піснею. Все ожило і наповнилось новим життям.

   У школярів канікули! Дем'янко поїхав до бабці в село Мар'янівку. Інна з батьками відпочиває в Кри­му. А дядько Валер'ян забрав свого хрещеника на екс­курсію в Єгипет.

    Сонце щедро ллє гаряче проміння. Скільки радощів і сміху!

Диктант 45

    Весною з теплих країв повертаються ластівки. Вони дружно починають ліпити гніздо під дахом. Ось уже у затишному гніздечку є ластів'ятка. Вони веселим ще­бетанням зустрічають сонечко.

Диктант 46

   Якось під гіллястою ялиною зустрілися друзяки: кошеня Фантик і курча Пік. Дзвеніли їхні голоси на всю галявину.   Пік їздив верхи на Фантику. Скільки було радощів! На м'якенькій травиці безліч кольорових квіток. Жовтенький Пік ховався серед кульбабок. Його зовсім не відрізнити. А Фантик шукав курча, нюхаючи всі квіточки.

   На подвір'ї вони любили спати в м'яті. А зрання вибігали на ґанок і всіх будили — пищали та нявчали.

Українські диктанти для 3 класу

Допомога матері

    Є у вас вірний друг, якого не може ніхто замінити. Це мати. Її ніжність, ласка прикрашають вам життя. Ніяка турбота не здається матері важкою, коли потрібно її дитині.
    Згадайте, як часто ви бачили свою маму стомленою, але вона намагалася зробити для вас щось хороше, приємне. Ваші матері працюють, і кожний з нас повинен допомагати своїй матері, а діло завжди знайдеться роботящим рукам. 

                                               Древній Київ
   Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого – Щек, третього – Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек – на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив – на третій горі. Від нього вона називалася Хоревицею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. 

                        Ремесла, якими займаються козаки
   Говорячи про відвагу козаків, цілком доречним буде розповісти про їхні звичаї та заняття.
   Ви дізнаєтесь, що серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх необхідних для життя ремеслах: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, римарі, шевці, бондарі, кравці і т.д. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. 

УКРАЇНА

   Широко простяглася земля нашої України. Величезні її багатства. Від краю до краю на її просторах буйно колоситься золотиста пшениця, зеленіють безмежні поля цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники, висока зелень пишної кукурудзи. На степових просторах випасаються великі стада худоби.   Запашні сади оточують наші міста і села. Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України. Багато на Україні заводів та фабрик, електричних станцій.

Завдання . Продовж текст . Допиши 4-5 речень

  Наше село

Наше село розкинулось неподалік річки Кальміус. Це невелика спокійна ріка. Впадає вона в Азовське море. Влітку по річці часто пробігають моторні човни. Легенький вітерець рябить воду.
Наш берег річки вкритий густою травою і квітами, багато з яких занесені до Червоної книги. Це сон- трава , дикі тюльпани, ковила , півонії. А ще можна зустріти лікарські рослини: ромашка , мати –й- мачуха , чабрець , звіробій.
   На протилежному березі – лісова смуга.Звідти лунає дзвінкий щебет пташок , голоси людей, веселе плескання води.

Завдання
1. Придумай 2-3 речення про відпочинок на березі річки.

                                                 Київська Русь
    Київ... Русь... Україна... ці слова з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець. Вони виражають духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії.
   Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.
   Йому випала історична місія відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи – Київської Русі.             (58 сл.)                                                                         (Р.Радишевський)
Завдання. Скласти асоціативний кущ до словосполучення ”Київська Русь”.

                                          Всенародна шана героям

   Хоробрі воїни, умілі полководці, мудрі державні діячі здавна користувалися всенародною шаною. Назавжди збереглися в пам’яті народній імена гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи. Вони захищали наші землі від поневолювачів, боролися за незалежність України.
   У піснях та думах живуть подвиги козацьких отаманів Северина Наливайка, Івана Сірна, Петра Калнишевського.

Завдання. Вислови свою думку з цього приводу.

                                         „Чорне золото” землі
Донбас... Вогні заводів і шахт, високі терикони, гори вугілля. А років двісті тому ніхто й гадки не мав, що в цій місцевості залягають поклади „чорного золота”. Селянин – кріпак Григорій Капустін випадково знайшов поблизу річки Кундрючої кам’яне вугілля.
Зараз Донецький вугільний басейн є центром вугільної промисловості. Донбас – справжня основа нашої економіки.

Завдання. Склади асоціативний кущ до слова „Донбас”.

                                                    Запорозька Січ

   Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край був поневолений підступними завойовниками. Ой, як важко стало жити українським людям! І почали вони утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де склалися дикі степи.
Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували запорізьку Січ.

Завдання. Записати міркування: Козаки – це...

                                                   Замки України
Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від ворогів. На горі вони ставили будівлі, оточували їх високим кам’яним муром. На мурах були сторожові вежі. У мурах були бійниці, через які люди відбивали напад чужинців.
Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Хусті, Острозі... Були замки у Києві і Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти. Це наша історія. (63 сл.)                              (З „Материнки”)

                                                      Запорізький дуб
У Верхній Хортиці, поблизу Запоріжжя, стоїть і досі могутній запорізький дуб. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років. Його могутня крона складається з вісімнадцяти великих гілок. Периметр крони – сто два метри, її зелений тінистий намет має сорок три метри у поперечнику. Дуб виріс біля джерела, яке давало йому силу й снагу. (65 слів)                                За І.Шаповалом

                                               Богдан Хмельницький
   Богдан Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, гетьман України. Він уписав власну сторінку в історію рідного народу, впродовж багатьох років очолюючи його боротьбу проти національного гноблення. Ім’я Хмельницького, оспіване у народних думах та історичних піснях, його життя і діяльність, зображені у романах, повістях, драмах, хвилюють сучасників. (45 слів)
                                               Маргаритка
                                                 (легенда)

   Розповідають, що Пресвята Богородиця, бажаючи порадувати маленького Ісуса, вирішила подарувати йому серед зими вінок живих квітів. Але не знайшла жодної живої квітки. Вона зробила їх із шовку.    Виготовляючи їх, Богородиця не раз колола свої пальці голкою.

   Краплини крові подекуди забарвили ті нитки у червонуватий або рожевий колір. Квіти ці так сподобались маленькому Ісусу, що він зберіг їх як коштовність. А весною посадив їх у землю і поливав.

   Сталось диво – ожили штучні квіти і розрослись по усій землі.

Завдання. Вислови свою думку з цього приводу.

                                    Про Богдана Хмельницького
                                                    (легенда)

   У селі Суботові жили колись одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ганку плаче дитина. Вони вибігли і побачили немовля, загорнене в ряднину. лежить під хмелем, що оповив обгрунтування.
   Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.
І вирішили:
- Богданом назвемо, бо бог дав, а що знайшли під хмелем, то хай ще й зветься Хмелем, або Хмельницьким. Так і виріс в них Богдан Хмельницький, а згодом став гетьманом України.

Завдання. Дібрати заголовок до тексту.

                                                     Традиції
   Український народ має давні родинні традиції. Вони розвивалися протягом віків. Час вносить свої корективи і новизну. Варто зберегти нетлінні цінності, які виробив народ. Це і шанування Роду, поклоніння пам’яті предків, дбайливе ставлення до літніх людей. Але усе це неможливе без глибокого знання народних норм моралі, звичаєвості свого народу.                                                             (48 слів)

                                                         Хор
   Українці співучий народ. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали вони багато пісень. І вчилися співом. І співали. Над коляскою немовляти мама співала колискові. А як дітки підростуть, то колядують, щедрують, засівають. Співають веснянок, гаївок, водять таночки.
   З давніх – давен змагалися кутки села чи містечка своїм мистецтвом. Кожен гурт челяді свій хор мав. Це так здорово!

                                                                                                      (62 слова)

                                                          ******
   Тяжко захворів князь Володимир. Різні знахарі і цілителі були в нього. Ніхто нічим не міг допомогти. У монастирі в Києві на той час жив чернець Агатіп. Він лікував від усяких хвороб. Покликали Агатіпа. І сталося диво. Князь Володимир Мономах одужав.

     Славетний лікар ніколи не брав ніяких винагород. Велика слава йшла по всій землі про Агатіпа.
                                                                                                         (55 слів)
Завдання
1. У першому реченні підкреслити головні члени речення /або визначити основу/.
2. Слово ЛІКУВАВ розібрати за будовою.
3. Можна підібрати заголовок

                                                  КАЛИНА
   Кущ калини росте біля материнської хати. Червона калина – це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною. Наречена прикріплювала до коня калинову гілочку. Часто на могилах садили червону калину, як символ безсмертя.
                                                                                                          (48 слів)
Завдання
1. У першому реченні підкреслити підмет і присудок.
2. До слова КАЛИНА підібрати спільнокореневе. Розібрати за будовою ці слова.
3. Дібрати синоніми до слова ХАТА.

                                                          ******
   У різних країнах світу в різних формах і виявах існує чимало свідчень вселюдської шани до України і українців. В Англії є величний пам’ятник князю Володимиру. Це він тисячу років тому хрестив Київську Русь. Франція береже пам’ять про доньку Ярослава Мудрого, яка була французькою королевою.
   В усьому світі знають наших видатних митців. У Канаді, США, Аргентині побудовані пам’ятники Тарасові Шевченку.
                                                                                                  (59 слів)

                                                           КОРАБЛІ
   Слово корабель походить від слова КОРА. Ще слов’яни плавали в легких човнах, обшитих березовою корою. Давно зітліли ті човни. А от слово живе й сьогодні. На зміну берестяним човнам прийшли дерев’яні. Веслярів замінили вітрила. На вітрилах кораблі сміливо мчали морями й океанами.
   Часи вітрильників давно минули. Морями пішли пароплави. Найновіші кораблі рухає атомна енергія. Називаємо ми їх атомними. (59 слів)
Завдання
1. В останньому реченні визначити основу.
2. До слова БЕРЕЗОВОЮ підібрати спільнокореневі. Розібрати їх за будовою.

                                                       ********

   Жили колись брат і сестра. На їхнє село напали татари. Людей пограбували, багатьох полонили. Забрали й сестру.
    Кинувся брат її рятувати. Головний наказав парубкові битися з їхнім силачем. Якщо селянин переможе, то його з сестрою живими відпустять.
   Закипів бій. Парубок переміг. А на цьому місці виросло зілля, яке називають татарським.                                                               (50 слів)
Завдання
1. У першому і другому реченні визначити основу /підмет і присудок/.
2. Слова СИЛАЧЕМ, СЕЛЯНИН, ВИРОСЛО розібрати за будовою.
                                                     ПИСАНКИ
   В Україні дуже давно існує традиція наносити орнамент на пташині яйця до свята Великодня. Це невипадково. Яйце уподібнюється до природи: шкарлупа – як небо, плівка – як хмарки, білок – як вода, жовток – як земля.
   Розмальовані яйця називають писанками. Вони бувають дуже різні й символізують сонце, радість, життя. Пофарбоване в червоний колір яєчко – ознака радості. Є писанки з дивними складними візерунками, розписами. Це справжні витвори мистецтва.
                                                                                                         (65 слів)
Завдання
1. До слова ПИСАНКА підібрати синонім.
2. У першому реченні другого абзацу визначити основу речення
/підмет і приссудок/
                                                     *******
   Хоробрі воїни, умілі полководці, мудрі державні діячі здавна користувалися всенародною шаною. Назавжди збереглися в пам’яті народній імена гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи. Вони захищали наші землі від поневолювачів, боролися за незалежність України.
   У піснях та думах живуть подвиги козацьких отаманів Северина Наливайка, Івана Сірка, Петра Калнишевського.                        (48 слів)
Завдання
1. Дібрати і записати заголовок.
2. Виписати з тексту 2 слова, в яких:
І в. – звуків більше, ніж букв;
ІІ в. – букв більше, ніж звуків.
                                                Допомога матері

   Є у вас вірний друг, якого не може ніхто замінити. Це мати. Її ніжність, ласка прикрашають вам життя. Ніяка турбота не здається матері важкою, коли потрібно її дитині.
   Згадайте, як часто ви бачили свою маму стомленою, але вона намагалася зробити для вас щось хороше, приємне. Ваші матері працюють, і кожний з нас повинен допомагати своїй матері, а діло завжди знайдеться роботящим рукам.
                                                                                              (Н.Павлов)
Творче завдання.
1. Напиши вислів – речення на тему «Що я повинен робити для своєї мами».
2. Доведіть міркування «Моєї мами ніхто не може замінити».
                                                    Древній Київ
   Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами.  

    Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого – Щек, третього – Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек – на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив – на третій горі. Від нього вона називалася Хоревицею.

   Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом.
                                                                                             (Н.Забіла)
Творче завдання
Дай повні відповіді на запитання.
1. Як називався давній народ, який оселився над Дніпром?
2. Як назвали гори на честь кожного з братів?
3. Як звали сестру?
4. Що було названо на її честь?