Урок мислення "Їде панна Осінь на золотому коні"



Тема.  Їде  панна  Осінь  на золотому  коні.
Мета. Розширювати знання учнів про характерні ознаки осені в природі.
           Викликати естетичні переживання, захоплення красою природи.
          Збагачувати словниковий запас дітей. Розвивати спостережливість,
          уміння бачити красу осінньої пори, розвивати мислення учнів.
         Виховувати любов до природи, до рідного краю.
Обладнання. Осіннє листя, корони для Осені та її місяців, листочки для
                        роботи в групах, кошик з овочами, грибами та фруктами.

Хід    уроку

      Урок  розпочинається на подвір’ї школи.
             І.     Організаційний момент.
               Гляньте, діти, на подвір’ї, любо як та мило,
               Подивіться, все навколо осінь як змінила.
               На подвір’я завітайте, все гарненько розглядайте.
ІІ. Актуалізація  опорних  знань.
        Уточнення  понять : рідний край, Батьківщина.
-   Огляньтеся навколо. Де ми з вами знаходимось?
( На шкільному подвір’ї.)
-   Це куточок  нашого рідного краю, нашої Батьківщини.
-   Що ж таке Батьківщина?
                    Батьківщина – це ліс осінній,
                    Це домівка твоя і школа,
                    Це гаряче сонячне коло.
                    Батьківщина – це труд і свято,
                    Батьківщина – це мама й тато.
                    Це твої найщиріші друзі,
                    Це бджола у веснянім лузі.
                    Батьківщина – це рідна мова,
                    Це дотримане чесне слово.
-   Так, місце де ви народились і живете є найкращим, найдорожчим. Це ваш рідний край, ваша маленька Батьківщина. Мабуть, найбільшу радість, найпалкішу любов до рідної землі, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала людину. Шепіт річок, спів пташок, запах квітів – усе це дорога серцю природа. Природа і Батьківщина невіддільні.
ІІІ. Основна частина.  Оголошення теми уроку.
-   Сьогодні на уроці читання ми не будемо читати. Будемо говорити, думати, все помічати і те, що побачимо, спробуємо передати словами.
        Ось ми побували в куточку природи, щоб ще раз поспілкуватися з нею, побачити її красу в цю чудову пору року. А як називається вона, ви відповісте, відгадавши загадку.
                          Хто вона, ота красуня
                          В золотім намисті,
                          Що без пензля і без фарб
                          Скрізь малює листя.
                          На деревах листя те
                          Так блищить, мов золоте.    ( Осінь.)
-   Осінь завітала до нас у гості.
( Входить дівчинка Осінь.)

Осінь.    Добрий день! В добрий час

               Рада, діти, бачить вас!
               Не сама до вас прийшла –
               Я синочків привела.
    ( Виходять  Вересень, Жовтень, Листопад.)
-   Як звати синочків Осені?
-   Чому вони носять таку назву?
( У вересні верес цвіте, у жовтні жовтіє листя, у листопаді листя опадає з дерев.)
-   Які ж іще характерні ознаки цих місяців?
Вересень.    Вересневе небо синє,
                     І сади ще пахнуть літом,
                     В палісаднику жоржини
                     Розгорілись дивоцвітом.
Жовтень.     Сяють золотом берези,
                     Жовтень ним вінчає осінь,
                     Журавлиний клин мережить
                     Висоти холодну просинь.
Листопад.    Хмарна не радує днина,
                     Вітер висвистує в кронах,
                     Лиш молоденька калина
                     Світиться в гронах червоних.
-   Котрий з цих місяців є початком осені, серединою, кінцем?
-   Діти, а як ми можемо назвати осінь?
( Чарівниця, господиня, панна.)
-   Як в казках зображають осінь? (Як живу людину.)
-   Як може рухатися Осінь по землі? ( Ходити, їхати на золотому коні.)
-   Де живе Осінь?
-   Давайте пофантазуємо і уявимо де жили синочки Осені?
-   Що вирішила Осінь одного разу зробити?
-   Як вона подорожувала в гості?
-   До кого першого Осінь поїхала в гості?
-   Що вона побачила в господарстві старшого сина?
-   Чим порадував Осінь середній син?
-   Як зустрів свою матір Листопад?
-   Який настрій був у Осені після відвідин молодшого сина?
-   А які зміни в природі ще відбуваються восени? ( Сонце опускається нижче, стає холодніше, відлітають пташки у теплі краї, на деревах жовтіє листя.)
-   І не тільки жовтіє, а й коричневіє, червоніє, стає фіолетовим. Ось як гарно написав про це Сергій Сухомлинський:
                       Скільки барв кругом розлито:
                       Пурпур, охра, зелень, просинь,
                       Це минає тепле літо,
                       Золота надходить осінь.
                       Край наш писанка неначе, -
                       Треба тільки вміти бачить!
-   І що ми бачимо?
         Красуня осінь вишиває клени
         Червоним, жовтим, срібним, золотим,
         А листя просить: виший нас зеленим.
         Ми ще побудем, ще не облетим.
         Метушні немає,
         Тиша й прохолода.
         Осінь золотая
         Тихо- ніжно ходить.
-   Діти, мабуть, жодна пора року не має такої краси, як осінь. І ця краса таїть у собі багато цікавого і спонукає нас творити казку.
-   Хто складає казки?
-   А ви вмієте складати казки?
-   Ось таких дітей як ви вчив складати казки  В.  О.  Сухомлинський. Він написав більше 1500 казок, про ласкаве сонечко і веселого метелика, про працелюбних мурашок, про дітей і про найкращі риси людини. Василь Олександрович хотів, щоб ви виросли добрими, чуйними, працьовитими, любили тата й маму, рідний край і свою Батьківщину.
В. Сухомлинський говорив: “ Казки – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки, мови.”
 IV.  Складання  казки.
-   Давайте і ми спробуємо скласти свою казку, яка матиме просту назву:
                                Панна  Осінь  їде  в  гості
Опорні слова: у чарівному лісі, панна Осінь, Вересень, Жовтень, Листопад, окремо,  вирішила провідати, запрягла золотого коня, зустрів лагідно, багатим, щедрим, різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив,  весь час малює, сердито струшує, лякає, дихає холодом, засумувала, гірко плакала, пронизливі, холодні дощі.
                                               План
1.                Де жила панна Осінь?
2.                Де  жили її сини ?
3.       Що вирішила мати?
4.                Кого спочатку відвідала Осінь?
5.                Як зустрів матір Жовтень?
6.                Чим засмутив Осінь Листопад?
7.                Чому в листопаді йдуть дощі?
      Жила у чарівному лісі панна Осінь. Її сини – Вересень, Жовтень і Листопад жили окремо. Вирішила мати провідати кожного, побачити як вони поживають. Запрягла свого золотого коня і вирушила в дорогу.
      Спочатку відвідала старшого – Вересня. Син зустрів матір лагідно, був веселим, багатим, щедрим.
     Задоволена Осінь вирушила в гості до Жовтня. Син зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив під ноги. Але йому ніколи було й  поговорити зі старенькою, весь час малює, все в роботі.
     Помандрувала мати до Листопада. А він сердито струшує листя з дерев, лякає пташок, дихає холодом на чарівні квіти.
      Засумувала Осінь, сіла на свого золотогривого і повернулася додому. А повертаючись, вона гірко плакала. І відтоді у листопаді завжди йдуть холодні, пронизливі дощі.
-   Діти, ваше домашнє завдання: записати казку на аркуш паперу, намалювати малюнки і красиво оформити.
V.  Інсценізація казки В. О. Сухомлинського.
-   А зараз  ми з вами подивимось і послухаємо казку, яку написав В. О. Сухомлинський. Називається вона “ Перепел і Кулик”.
Ведучий. Жив-був собі Кулик зі своєю Куличихою на болоті, а у житі жив-
                 Поживав Перепел з Перепеличкою. Добре жили, багато друзів мали.
                 Та от одного  разу сумно стало їм вдома. Зібрали вони друзів та й
                 кажуть:
Кулик.    Хіба це життя? Навкруги болото й болото. Ну що тут гарного?
Куличиха.  А що тобі треба? В нас же все є, та й друзів багато!
Кулик.     Ні, погано мені тут. Піду я в жито жити. От там краса!
Перепел.  Хіба це життя? Навкруги жито та жито. Ну що тут гарного?
Перепеличка.   Та тут же гарно! Сонечко сяє. Друзів багато. Сім’я в нас
                           хороша!
Перепел.   Ні, набридло все. Піду я жити на болото. От там краса!
Ведучий.  І пішов Кулик у жито, а Перепел на болото жити.
Куличиха.  Перепеле, давай-но нашими куликовими справами займатися, не
                    сиди  вдома.
Перепел.  Я не знаю ваших справ.
Перепеличка.  Не сиди, Куличе, вдома, давай разом з нами працювати. Годі
                         байдикувати!
Кулик.      Не вмію я ваших справ робити.
Ведучий.   Засумували Кулик у житі, а Перепел на  болоті.
Перепел.  Ні, у моєму житі таки краще, ніж тут у болоті. Піду я, мабуть,
                 додому.
Кулик.      Скучив я за своїм болотом, слід, мабуть-таки, додому вертатися.
Ведучий. І повернулися вони по своїх домівках: Кулик – на болото, а Перепел у
                 жито.  Сміються над ними сусіди.
Перепеличка.  Ну, де ж краще?
Перепел.          У житі. Бо рідне воно.
Куличиха.       Ну, Куличе, знайшов краще життя?
Кулик.             Ні, на болоті краще. Бо рідне  для мене воно.
Ведучий.        Так і залишилися вони: Кулик -  на болоті, а Перепел – у житі.
                        Адже  немає кращого місця за те, де народився.
-   Сподобалась вам казка?

VІ.     Робота в групах.
-   Осінь дала нам завдання на листочках. Тут записані неповні речення,
словосполучення. Ви попрацюєте в групах, а потім об’єднаєтесь і складете
опис. Заголовок придумаєте колективно. ( Листочки з завданнями прикріплені
на дошці.)
Щедра  осінь
      По землі йде гарна жінка. На ній золотом шитий наряд. На голові віночок із золотих колосків і осінніх квітів. В одній руці вона несе кошик, в якому червонобокі яблука, соковиті груші, сливи, солодкий виноград.
     А в другій – чарівна паличка. Тільки доторкнеться  красуня Осінь до дерев, так і одягне їх у святковий одяг. Коли махне цією паличкою – вся земля золотим килимом покривається. Різними кольорами переливається цей килим на сонці.
      Іде щедра Осінь і пригощає людей своїми дарами. А люди дякують та врожай вихваляють. Нема добрішої та щедрішої пори ніж осінь.
Читання розповіді.
 VІІ.  Підсумок   уроку.
-   Люблять люди осінь за чарівність та щедроти. У давні часи вони зустрічали її святково. Співали пісні, водили хороводи, присвячували вірші.
                         Осінь, осінь,
                         В гості тебе просим
                         З щедрими хлібами, 
                         З високими снопами,
                         З листопадом і дощем,
                         З перелітним журавлем.
-   Будьте і ви, діти, як осінь щедрими, творіть добро, шануйте людей, любіть нашу рідну землю.
-   Чи сподобався вам урок?
-   А мені на уроці сподобались ви. Дякую вам за співпрацю.
Осінь.    А мені як сподобався! Скільки я почула хороших слів на свою адресу.
               А яку гарну казку ви про мене склали. Я хочу подякувати вам і пригос-
               тити  своїми дарами.
   ( Осінь пригощає гостей та учнів фруктами з кошика.)