Як день — то й свято

Мета. Розвивати пізнавальні інтереси учнів.   Глибше   познайомити з історією назв зимових місяців, з  народними зимовими святами. Виховувати любов до історичного минулого рідної країни.

Хід заходу

I. Організація класу.

II. Вступ.

Діти, сьогоднішню класну годину я хотіла б розпочати загадка ми. Вони дуже прості, ви їх відразу відгадаєте, але які ж вони красиві. Послухайте.

В небі хмарка пролітала,

Білий пух порозсипала.

Він на землю міцно ліг.

Називають його… (сніг).

Прийшла до нас бабуся

у білому кожусі

Поля причепурила —

Пухнастим снігом вкрила.

Відгадайте, хто вона,

ця бабуся чепурна?

   Так, все це зима, яка зараз господарює у нас.   Коли температура повітря постійно нижча нуля градусів, замерзають водойми, випадає сніг, у природі настає зима. Все засинає під білою сніговою ковдрою до весни.

— Діти, а як би ви назвали зиму? Як ми про неї говоримо, яка вона? (Чарівниця, білосніжна, сивоголова, срібляста)

 

Учень.

Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

 

— Як же називаються зимові місяці?

— У багатьох народів світу назви місяців пов’язані з явищами природи або діяльністю людей. У російській мові, наприклад, поширені назви місяців грецького та латинського походження, в українській, білоруській — старослов’янського.

— Перед вами календар. Перегорнемо його сторінки і здійснимо мандрівку по зимових місяцях.

III. Основна частина.

 

Учениця.

Перші дні зими, мов дивне свято.

Свято чистоти і новизни:

Падає повільно сніг лапатий

На покрівлі, вулиці, тини.

Осінь розпрощалася з землею,

Відгорів багряний той вінок.

Тихо-тихо, лиш сніжинки-феї

Нескінчений свій ведуть танок…

 

— Грудень — останній місяць року, але перший зимовий місяць. Чому він так називається?

— А назва його, на думку вчених, пов’язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою. У західноукраїнських говірках цей місяць називають «студень», що означає «холодний».

 

Учень.

Ранній сніг помережаний листям кленовим,

Синій дим осідає на білі дахи,

Одяглись перехожі в зимові обнови

І радіють зимі дітлахи.

 

— Діти, а скільки днів у грудні?

—   І серед них є багато святкових.

—   Презентація

Слайд 1

Зимові свята

Слайд 2

4 грудня – Введення Інша назва цього свята Третя Пречиста. В церковному календарі це, одне з найбільших православних свят іменується як Введення до храму Пресвятої Богородиці. До цього дня потрібно завершити всі сільськогосподарські роботи. Дуже великим гріхом після Введення вважається копання або ж розпушування землі. Як Введення мостить мости, а Микола гвіздки забиває, то зима лютою буде.

Слайд 3

7 грудня - Катерини Безпосередньо в день Катерини дівчата збирались на вечорниці. Після вечорниць дівчата збиралися за святковим столом. До них могли приєднатися хлопці. Залишатись допізна на гулянні цього вечора дівчатам не можна, бо треба йти додому, аби не прогнівити Долю. Як на Катерину холодно, то буде голодно.

Слайд 4

Андрій Первозванний був одним із дванадцяти апостолів, учнів Ісуса Христа. В нього був брат апостол Петро. Свята 13 грудня - Андрія (Калитка) Історія Особливо апостола шанують в Україні, тому що в повісті минулих літ зазначено, що він освятив схили Дніпра, на яких виріс Київ. Як ще до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явився - холодною.

Слайд 5

Свята Ворожіння Обряд Дівчата знімали взуття з лівої ноги й від столу почергово міряли доріжку до порога : чий чобіт перший стане на нього - та найскоріше вийде заміж.

Слайд 6

14 грудня - Наума Раніше навчальний процес починався 1 грудня (за старим стилем). Восени треба допомагати батькам в їх нелегкій праці на полі, а взимку, коли довгі та холодні вечори, можна іти за знаннями. Увечері до майбутнього школяра приходив його хрещений батько, який приносив буквар і навчав дитину кількох літер. На ранок, відвідавши лише пшоняної каші, і отримавши батьківське благословіння Євангелієм та свяченою вербою дитина ішла до школи.

Слайд 7

17 грудня - Варвари Свята великомучениця Варвара вважається покровителькою ремесел. Дівчата готували до святкового столу вареники з маком і запрошували хлопців. Куштуючи обрядову страву, хлопцям треба бути уважними, адже хитрі дівчата, заради забави, один із вареників начиняють шматком вовни.

Слайд 4

Святий Миколай є одним з найбільш шанованих на Україні святих. Святий Миколай — чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день його пам'яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки. В календарі є два свята Миколи - один весняний (22 травня) і другий зимовий.

Слайд 5

За легендою, Святий Миколай живе у Раю на небесах і раз у рік спускається на землю, щоб прийти до діток і принести їм дарунки за хороше навчання, чемну поведінку, повагу до батьків та старших людей.

Слайд 6

Святий Миколай все знає про діток. Усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік.

Слайд 7

Якщо котрась дитина була нечемною чи не хотіла вчитися, то замість Святого Миколая у чарівну грудневу ніч до неї прийде чортеня Антипко. Воно залишить під подушкою непослуха пучок вербових різочок. Іноді наука не іде без бука. Але то буває дуже рідко, бо дітки у нас усі слухняні і добре вчаться на радість батькам.

У грудневу ніч мороз тріскучий

Гуляє в селах і містах

І залишає слід блискучий

На всіх озерах і річках.

Освітлюють далекі зорі

Йому дорогу всюдибіч.

Повітря — чисте і прозоре.

Надходить Новорічна ніч.

 

—   У ніч з 31 грудня на 1 січня ми проводжаємо старий рік і зустрічаємо новий. Починається другий зимовий місяць — січень.

 

Учень.

 Звір в цю січу попадеться,

— Геть тікає — ледь живий

І по праву січнем зветься,

Місяць другий зимовий.

Січень — початок року.

Йде молодечим кроком,

Стелить сніги іскристі,

Іній несе перлистий,

Одягає в іній сади, ліси й діброви.

 

— Другий місяць зими і перший місяць Нового року називається січень . Чому?

— Назва його походить від старослов’янського  слова «сікти». Від основи слова «сікти» — «сік» і утворився «січень». Деякі вчені вважають, що  ця назва пов’язана з великими морозами, які ніби січуть у обличчя.

   У  деяких   українських говірках називають «просинець», від слова «синь», що означає «ясний», адже у цьому місяці стає більш сонячних днів.

   Ось скільки цікавого ми дізналися про слово «січень».

   Діти, місяць січень теж багатий святами. Перше з них — свято Нового року.

   А ви знаєте, звідки взялася традиція зустрічати Новий рік? У 1700 році цар Петро І запровадив новий календар. Він наказав вважати початком нового року не 1 вересня, як це було раніше, а 1 січня і прикрашати цього дня домівки сосновими і ялинковими гілками. Згодом почали на це свято встановлювати ялинки, прикрашати їх іграшками і подарунками для дітей. Дід Мороз — неодмінний головний герой цього свята.

А чи знаєте ви, що прототипом Діда Мороза був сивобородий дідусь, що вирушив у мандрівку по білому світу з нинішнього узбережжя Туреччини.

   Так, 1 січня — перший день нового року.

Слайд 8

Різдво на Україні святкують 7-го січня за Григоріанським календарем, як і в багатьох інших країнах, де сповідують християнство.

Слайд 9

Свята різдвяного циклу розпочинаються ще 2 січня в день Гната. Дівчата ретельно прибирали оселю та готували різноманітне святкове спорядження - "Павучки", "Їжачки", "Дідух". До 4 січня, дня Анастасії, оселя повинна бути святково прибрана.

Слайд 10

Напередодні Різдва влаштовують "Вертеп" (з давньогрецької - печера). Вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси. Це сцени з біблійних розповідей про народження Ісуса. Вони показують маленького Ісуса в яслах, Марію, волхвів, що принесли дари, та зірку над Віфліємом.

Слайд 11

Вертепи влаштовують у громадських місцях, зазвичай біля або всередині церков. Вночі всередині вертепів ставлять свічки для того, щоб люди, що прийшли на нічну службу, могли все бачити.

Слайд 12

Переддень Різдва в Україні називають Свят Вечором, або інколи - Святою вечерею. Люди зазвичай готують смачні страви на цей вечір. На столі повинно стояти щонайменше 12 різних страв. Обов'язково повинна бути кутя, ритуальна страва, яку готують з пшениці та спеціального сиропу, що містить рідкий мед, мелений мак, родзинки та інколи грецькі горіхи.

Слайд 13

Цього вечора діти ходять до сусідів з бенгальськими вогнями, сіючи зерно та кольорове насіння. Вони бажають людям міцного здоров'я та рясного врожаю на наступний рік та просять за це гроші. Також вони виконують різдвяні пісні, що в різних місцевостях України називаються колядки або щедрівки, а саме: "Радуйся, радуйся, земле. Син Божий народився" "Добрий вечір, щедрий вечір. Добрим людям на здоров'я"

Слайд 14

Колядували хлопці, ходячи по дворах із саморобною зіркою, іноді у супроводі переодягнених Маланки, Кози, Ведмедя, Солдата. Якщо їх запрошували до хати, вони розігрували сценки з народної вистави, в якій пророкували добробут у господарстві.

Слайд 15

Щедрували в новорічну ніч переважно дівчата: в перший день ходили по хатах із засівалками чи посипалками, посипали зерном навколо себе і виголошували коротенькі віршики-побажання.

 

Ластівочка-щебетушка

Під оконцем щебетала,

Господаря побуджала:

— Ой устань, устань пан-господар,

Ой засвіти свічку ясненькую,

Побуди челядь красненькую.

Що ясна зоря, то твоя жона,

А звіздоньки — то твої дітоньки.

Будьте здорові, з празником!

 

Прийшли щедрувати до вашої хати.

Щедрий вечір, добрий вечір!

Тут живе господар — багатства володар.

Щедрий вечір, добрий вечір!

А його багатство, золотії руки!

Щедрий вечір, добрий вечір!

А його потіха — хорошії діти.

Щедрий вечір, добрий вечір!

Слайд 16

Якщо на Багату кутю іній, або сніг – то літо мокрим буде. Зелене Різдво - білий Великдень. Срібні дзвіночки дзвеніли під вікнами, і люди тішилися, що до них ідуть аж три свята в гості. Перше свято — це Різдво Христове, і все, що бажали у цей святковий день маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у коляду також були чарівні.

Слайд 17

А ще воно зветься святом святого Василя. Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Всі радилися в чудернацький одяг. Було дуже весело, навіть трішечки страшно, бо раптом, мов з-під землі, з'являлися волохаті ведмеді, бородаті дали, рогаті чортики, князі з булатними мечами, старезна відьма і навіть Котигорошко з велетенською була вою. Але не треба боятися, бо це наші колядники, перевдягнені в казкових героїв.

Слайд 18

Сійся, родися жито, пшениця, Жито, пшениця, всяка пашниця, Коноплі по стелю, льон по коліна, Щоб у вас, хрещених, голівка не боліла. Вранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу, знову бігли від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна. Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи:

Сійся, родися

Жито, пшениця

Всяка пашниця

Зверху колосиста,

Зісподу корениста.

Будьте зі святом здорові!

З Новим роком!

Слайд 19

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба. Це свято відзначають 19 січня та пов'язують з хрещенням на Йордані Ісуса Христа.

Слайд 20

Зранку люди йшли до річки або ставка. Там вони вирізали великого хреста з льоду. Приходив священик і освячував воду. Люди набирали собі у глечики тієї водиці та берегли її цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносила здоров'я і красу.

Слайд 21

Священик ходив по селу і скроплював святою водичкою кожну оселю, щоб до людей у двір приходило тільки щастя, щоб обминали їх нечисті сили зла. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

Слайд 22

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

— І ось ми з вами дійшли до третього зимового місяця. Слово «лютий» — слов’янського походження, означає«злий», «жорстокий». Закріпилося воно за останнім місяцем зими, очевидно тому, що лютневі морози бувають дуже сильними.— А чому ж він такий злий?«Сніжень», «крутень», «лютень», «вітровій» — називали у народі цей місяць. Ще його називали «межнем», бо довго був останнім місяцем року, стояв ніби на межі між роками.

   За календарем древніх римлян рік ділився на 10 місяців, січня і лютого у ньому не було — вони з’явилися пізніше. Лютому при розподілі і залишилося 28 днів. Він залишився місяцем-карликом. Ще у лютому зима з весною зустрічаються. Стрітенням називається це свято.

Слайд 12

15 лютого - Стрітення Жорстока битва Зими і Весни відбувається на Стрітення, тому існує ще одна цікава назва свята - Зимобор. В цей день у церквах відбувається посвята води та свічок. Стрітенська свічка захищає від грози та пожеж. Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи. Дуй не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня.

Слайд 23

Останній перед Великим постом тиждень треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень. Наступало свято Масляної. Кожний день цього тижня мав певні особливості та цікаві звичаї. Розглянемо кожен з них.

Слайд 24

У понеділок жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляної. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши магарич. У вівторок жінки знову в шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. Середа не пов'язана з якими-небудь дійствами і має назву "Зноби-баби".

Слайд 25

Напевно, що Масляна це справжній рай для жінок, бо в четвер вони знову сідають до столу. До того ж в цей день не можна шити та прясти. У п'ятницю зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належить покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При чому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна немов струна. Субота не позначена цікавими обрядами.

Слайд 26

Найбільш пишно відзначають неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, на відміну від російських млинців. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.

Слайд 27

В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни. Не можна також вживати горілки. перед сном потрібно ретельно прополоскати зуби, аби чорти не витягли сир, що залишився після Масляної разом з зубами.

Слайд 28

Не завжди котові масляна. Масляна, Масляна, яка ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту одна.

IV. Заключна частина.

— Яка ж багата українська земля чудовими народними святами, звичаями, обрядами. Саме вам зберігати їх, любити і продовжувати.

Слайд 29