Придивіться до
своїх дітей — як ставляться син чи донька до старих людей, до
меншого брата чи сестри, до знайомих і незнайомих малят, і ви зможете помітити
паростки материнства. Зазнаючи несправедливості, неуважного, а то й жорстокого
ставлення батьків, дитина переносить таке ставлення на інших — спочатку
однолітків, молодших, далі — на немічних, старих людей. Не можна не погодитися з письменником В.
Розовим: «Придивіться: звідки люди духовно багаті, щасливі? З вільного дитинства.
Звідки люди з рабською психологією? З дитинства, над яким висів батіг, давив
страх. Татам і мамам не треба бути наглядачами над дітьми».
Значну роль у
вихованні школярів відіграють спільні дії класного керівника та сім'ї. Їх
ефективність залежить від особливостей організації роботи з батьками у класі та
школі. Робота класного керівника не може бути ефективною, якщо вона не супроводжується контактом із
батьками дітей.
Пропонуємо вашій увазі поради,
якими можна скористатися як у роботі, так і в повсякденному житті.
Дитячі
заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів
1. Дорогі дорослі,
пам'ятайте, що ви самі «запросили» мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до
того часу навчіть мене мистецтва бути людиною.
2. У моїх очах
світ має інший вигляд, ніж у ваших. Поясніть мені, що, коли і чому кожен із нас
має у ньому робити.
3. Мої ручки ще
маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яч.
4. Мої почуття ще
незрілі — прошу, будьте чуйними до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий
день.
5. Щоб
розвиватися, мені потрібна ваша увага і підтримка. Лагідно критикуйте й
оцінюйте, але тільки мої вчинки, а не мене.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити
помилки, щоб я учився на них. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у своєму
дорослому житті.
7. Прошу, не робіть
усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати
завдання.
8. Я переймаю у
вас усе: слова, інтонації голосу, манеру рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки
повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влашту-вала природа зв'язок
між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, найкра-щого. Пам'ятайте, що ми
разом невипадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.
9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше
брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не
перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Любі мої, я вас
дуже-дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене також.
Поради і
дітям, і дорослим
1. Будьте
оптимістом! Любіть життя просто тому, що воно у вас є.
2. Навчіться
любити себе!
3. Спробуйте
помічати в собі найкраще! Немає страшнішого ворога, ніж неповага до самого
себе. Спробуйте стати собі найкращим другом.
4. Забудьте про
свої недоліки!
5. Вивчайте найкращі риси свого характеру, сильні сторони
своєї натури. Користуйтеся ними, пишайтеся, але не зазнавайтеся.
6. Ставте реальну
мету й досягайте її.
7. Успішних людей поважають і цінують їхню думку, але
успіх — це постійна праця.
8. Якщо ви
поважаєте себе, то й інші люди вас поважатимуть.
9. Не приховуйте
свого захоплення або поваги до інших. Людям потрібно чути і знати, що їх
цінують. Даруйте людям радість, і це зробить вас щасливими.
10. Завжди будьте
собою.
11. Не наслідуйте
інших. Ви індивідуальність — і це прекрасно.
12. Не приховуйте своїх здібностей і можливостей!
Демонструйте їх!
13. Будьте завжди
ввічливим і приємним у спілкуванні.
14. Вам хочеться
переробити кого-небудь зі своїх близьких? Зупиніться. Обміркуйте це ще раз.
Критикувати інших легко.
15. Опирайтеся
сторонньому впливу! Будьте коректним у конфліктних ситуаціях.
Корисні
поради вчителям для встановлення добрих взаємин з учнями
1. Встановлюйте з
учнями доброзичливі взаємини. Покажіть ваш особистий інтерес до їхнього життя,
особливо до проблем та запитань. Вони обов'язково повинні відчувати вашу любов.
Визначте, що треба зробити, аби кожна дитина відчувала, що до неї ставляться
прихильно і зважають на її думки, а не відкидають й ігнорують її.
2. Своїм особистим
прикладом учіть своїх вихованців поважати людей.
3. Будьте
прикладом самодисципліни. Учні, як правило, не вчаться доброї поведінки, а
переймають її, спостерігаючи, як ви працюєте з класом, володієте навчальними
програмами, усуваєте напруження, зберігаєте спокій і розумно реагуєте на
проблеми.
4. Подбайте про те, щоб ваш клас був організованим.
5. Будьте зібрані.
Все має відбуватися вчасно, за розкладом, систематизовано. Від одного виду
діяльності до іншого переходьте поступово.
6. Встановлюйте еталони поведінки учнів: як входити в
клас, як сидіти, відповідати на запитання і т. ін.
7. Спонукайте
дітей відразу приступати до роботи.
8. Плануйте роботу.
Нехай усе буде засвоєно протягом занять.
9. Будьте керівником.
Умійте спрямовувати. Давайте чіткі розпорядження.
10. Ставте перед
учнями мету.
11. Уроки мають бути
цікавими і відповідати рівневі зрілості дітей. Використовуйте диференційоване навчання.
12. Виховуйте
стриманість. Привчайте дітей до охайності.
13. Використовуйте
картки й ігрові побудови. Для різних учнів є оптимальними різні методи
навчання.
14. Організовуйте
театральні постановки, дослідження, виставки, екскурсії, експерименти, розвивайте
творчість.
15. Домагайтеся, щоб діти вміли аналізувати й застосовувати
знання на практиці.
16. Створюйте
умови для того, щоб «важкі» діти відчули себе лідерами.
17. Частіше
обговорюйте з учнями те, яким вони хочуть бачити свій клас.
18. Підтримуйте
зворотний зв'язок. Пояснюйте, чого ви очікуєте від учнів і наскільки їм
вдається цього досягти.
19. Не забувайте
говорити учням, що ви пишаєтесь їхніми успіхами.
20. Будьте
природні й щирі.
21. Завжди
наполягайте на повазі до дорослого.
22. Виявляйте до
дітей ввічливість і повагу, зберігаючи приємний голос, використовуючи лагідні
слова зваблюючи жестами й виразом обличчя.
23. Не допускайте з учнями брутальності й несправедливого
ставлення. Діти можуть образитися на вас, і ви втратите їхню прихильність.
24. Очікуйте від
них найкращого, підбадьорюйте і надихайте їх.
25. Не вступайте у суперечки. Учень завжди повинен
підкоритися вчителю.
26. «Хто старе згадає...» Пробачайте провини дітей і
вчіть їх пробачати інших.
27. Діти відчувають скептичне ставлення до них і будуть
поводитись так, як ви від них очікуєте.
28. Справедливість
насамперед.
29. Не дратуйте дітей.
Що викликає гнів? Незнання того, чого від них очікують, непослідовні дії
дорослих, несправедливе ставлення ровесників, неможливість висловити свою
думку, догодити, незрозумілий гнів, відсутність схвалення, коли дитина старанно
працює.
30. Не вішайте
«ярликів» на учнів. Вони можуть змінитися, якщо ви сформуєте в них упевненість.
31. Товариськість
має поєднуватися з педагогічною тактовністю.
32. Не принижуйте
учнів і уникайте сарказму. Гнів і скептичне ставлення не сприяють встановленню
добрих взаємин.
33. Працюйте із
самовіддачею.
34. Кажіть учневі,
що вам не подобається в його поведінці, і водночас підтри-муйте в ньому
впевненість, що він зможе поводитись правильно.
35. Намагайтеся не
бути жорстким. Відмовтеся від агресивних слів.
36. Не надто емоційно
реагуйте на все. Ігнорування деяких вчинків сприяє їх подоланню.
37. Не погрожуйте
тим, чого ви не збираєтеся робити. Пояснюйте учням наслідки поганої поведінки.
38. Не говоріть, що
коли учні добре поводитимуться, то це буде якось вина-городжено.
39. Ніколи не
карайте весь клас загалом. Якщо діти вирішать, що ви їх не любите, вам
загрожують неприємності.
40. Якщо
неприйнятна поведінка стала у вашому класі звичним явищем, зосередьте увагу на
тому, хто до цього призводить. Якщо ви привернете його на свій бік, інші діти
наслідуватимуть його приклад.
41. Не дозволяйте
учням говорити одне про одного неправду.
42. Дайте учням можливість на прикладі ознайомитися з
наслідками їхньої поганої поведінки і коротко поясніть, чому ви вчинили саме так.
43. Не
розкидайтеся словами. Знайте їм ціну.
44. Не соромтеся
виявляти почуття гумору.
45. Визнавайте
свої помилки, приносьте свої вибачення.
46. Створюйте історію вашого класу. Якщо розвивати
почуття «приналеж-ності», учні будуть прив'язуватися до вас і один до одного.
47. Користуйтеся
історіями, що ілюструють поведінку, до якої ви бажаєте заохотити учнів.
48. Ведіть
картотеку корисних справ.
49. Підтримуйте
контакт із учнями за межами класу. Телефонний дзвінок, поштова листівка свідчать
про вашу любов. Заохочуйте учнів писати листи один одному.
50. Відсилайте
учням додому не тільки погані, а й добрі повідомлення: записки, похвальні
листи.
51. Майте щодня
більше позитивних результатів. Якщо ви за день зробили кілька негативних зауважень,
спеціально знайдіть привід і скажіть про щось позитивне.
52. Дії говорять
промовистіше за слова.
53. Станьте біля учня, що розмовляє і заважає вам.
Спробуйте помовчати. Зафіксуйте час, який учень забрав у вас.
54. Зберігайте
мовчання, доки всі учні не почнуть демонструвати добру поведінку.
55. Спробуйте
встановити контакт за допомогою суворого погляду, знаку головою, легкої гримаси
тощо.
56. Умійте швидко переходити до запитань та відповідей,
якщо учні стомилися вас слухати.
57. Зробіть так,
щоб учні виводили життєві принципи з вивченого матеріалу.
58. Будьте поруч
із тим учнем, у якого виникли труднощі.
59. Завдання над
якими учні працюватимуть, заздалегідь плануйте.
60. З молодшими
користуйтеся спеціальними ляльками.
61. Умійте
помічати навіть незначні покращення в поведінці учнів й нагороджувати їх.
62. Порушника
дисципліни спробуйте запитати, чи не допомогти йому чимось.
63. Ніколи не
підвищуйте голос, краще понизьте його.
64. Виявляйте до
учнів увагу та любов. Брак цього — причина поганої поведінки.
65. Будьте
терплячим. 66. Працюйте з
порушником дисципліни індивідуально.
67. Обговорюючи
проблему поведінки, зверніть увагу на такі моменти:
— чітко поясніть,
чому вчинок учня є поганим, розкажіть про ту шкоду, яку він заподіює класу, а
не особисто вам;
— спробуйте дійти
згоди стосовно того, що являє собою поганий вчинок;
— діти не
розуміють, чому вчинили саме так, не запитуйте їх про це;
— переконайте учня
в тому, що ви вірите: він може відповідати вашим очікуванням і бути успішним у
класі.